Щорічно, 29 вересня, починаючи з 1999 року, за ініціативою Світової Федерації серця відзначається Всесвітній день серця. Цей День покликаний залучати широку масу населення до проблем захворювань серцево-судинної системи та їх ускладнень, що завдають шкоди здоров’ю та ставлять під загрозу життя людини.

За даними ВООЗ, хвороби системи кровообігу провокують у світі більше половини всіх випадків смерті, також складають третину причин інвалідності та щорічно забирають 17,5 млн. людських життів.

За даними статистики в м. Харкові за 8 місяців 2018 року за кваліфікованою медичної допомогою звернулося:

– з гіпертонічною хворобою – 544 особи (за аналогічний період 2017 року – 519);

– з ішемічною хворобою серця – 4 018 осіб (в 2017 році – 3 787);

– з інфарктом міокарда – 426 осіб (у 2017 році – 450).

Серцево-судинні захворювання представляють собою групу хвороб серця та кровоносних судин, а саме: ішемічна хвороба серця – хвороба кровоносних судин, що забезпечують кровопостачання серцевого м’язу; хвороба судин головного мозку – хвороба кровоносних судин, що забезпечують кровопостачання мозку; хвороба периферичних артерій – хвороба кровоносних судин, що забезпечують кровопостачання верхніх і нижніх кінцівок; ревмокардит – ураження серцевого м’яза та серцевих клапанів у результаті ревматичної атаки, викликаної стрептококовими бактеріями; вроджений порок серця – існуючi з народження деформації будови серця; тромбоз глибоких вен і емболія легень – утворення в венах ніг згусткiв крові, що можуть зміщатися і рухатися до серця та легенів.

Серед хвороб серцево-судинної системи найчастіше реєструються випадки гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда та інсульту, атеросклерозу, а також ревматичного ураження серця.

Кожному потрібно знати і вміти своєчасно розпізнати ознаки розвитку серцевих нападів та інсультів, що потребують екстреної медичної допомоги, які відбуваються несподівано, в будь-який час доби і в різних ситуаціях.

1. Ознаки серцевого нападу:

• Дискомфорт у грудній клітині – стискаючий (давлячий, пекучий) біль у грудях або за грудиною, що поширюється, як правило, на ліву половину грудної клітини – у ліву руку, під лопатку і шию зліва, у ліву половину верхньої або нижньої щелепи або в ділянку шлунка. При цьому спостерігається задуха з почуттям або без почуття дискомфорту в грудній клітині.
• Слабкість або втома, занепокоєння або нервозність, холодний піт, нудота, блювота, запаморочення і непритомність.

2. Ознаки гострого інсульту:

• Раптова м’язова слабкість, оніміння або поколювання в ділянці обличчя, руки, ноги або на одній стороні тулуба.
• Раптове затруднення при розмові або при розумінні мови.
• Ратова повна або часткова втрата зору на одне або оба ока.
• Раптовий потужний головний біль.
• Раптова втрата рівноваги, запоморочення, блювота у поєднанні з іншими вищеперерахованими ознаками.

Якщо ви спостерігаєте будь-який з цих ознак, що можуть бути скороминучі, негайно викликайте швидку допомогу! Чим раніше розпочато лікування, тим воно ефективніше!

Фактори ризику виникнення серцево-судинних захворювань:

1. Підвищений артеріальний тиск (вище 140/90 мм рт.ст.).
2. Підвищений вміст холестерину в крові (вище 5,0 ммоль / л).
3. Підвищений вміст цукру в крові натще (вище 5,5 ммоль / л).
4. Паління. Зловживання алкоголем. Надлишок прийому жирної та солоної їжі.
5. Малорухливий спосіб життя. Надлишкова вага тіла.

Профілактика серцево-судинних захворювань базується на оцінці/виявленні та модифікації/усуненні факторів серцево-судинної ризику:

• Контроль рівня артеріального тиску (оптимальне АД <140/90 мм рт. ст.). Контроль (1 раз на рік) рівня холестерину та глюкози крові. Особам, у яких у сім’ї не зустрічалися випадки серцево-судинних захворювань – дослідження починають проводити з 35-40 років, якщо у найближчих родичів траплялись інфаркти міокарда або інсульти – то з 20 років.
• Контроль ваги. У чоловіків окружність талії не повинна перевищувати 102 см, а у жінок – 88 см.
• Раціональне харчування – помірне вживання м’яса (особливо червоного), достатня кількість риби (мінімум – 300 г на тиждень), овочів та фруктів, обмеження споживання жирного, смаженого, копченого, а також солі (до 3-5 г на добу).
• Рухлива активність – рекомендовано щотижня приділяти 150 хвилин часу фізичним вправам.
• Відмова від шкідливих звичок – від паління та зловживання алкоголем! Киньте палити та захистіть себе від пассивного паління. Пасивне паління в тій же ступені згубно впливає на серцево-судинну систему людини, як і активне. Паління – одна з основних причин розвитку атеросклерозу, артеріальної гіпертензії, ішемічної хвороби серця та інсульту. Пам’ятайте про те, що припинення куріння призводить до зниження ризику серцево-судинних захворювань у два рази!

Крім здорового способу життя, у сучасному суспільстві необхідно розвивати культуру здоров’я, яка включає в себе регулярне медичне спостереження з метою раннього виявлення захворювань.

Для збереження свого життя, запобігання різних ускладнень вже існуючих хвороб серцево-судинної системи необхідно своєчасно звертатися до лікаря, який зможе призначити відповідне лікування. Слід строго дотримуватися призначень і рекомендацій лікаря. Не рекомендується займатися самолікуванням!

Тільки дбайливе ставлення до серця, попередження виникнення хвороб, адекватна та якісна терапія зможуть на довгі роки продовжити його роботу!

У м. Харкові кваліфікована медична допомога хворим з серцево-судинними захворюваннями надається в ДУ «Національний інститут терапії ім. Л.Т. Малої НАМН України», за адресою: пр. Любові Малої, 2а (тел. приймального відділення 373-90-73); КНП «Міська клінічна лікарня №8» ХМР, за адресою: вул. Салтівське шосе, 266г (тел. приймального відділення 725-11-17); структурному підрозділі «Відділення кардіохірургії та невідкладної кардіології»ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії АМН України», за адресою: в’їзд Балакірєва, 1 (тел. консультативної поліклініки 349-41-10).

КЗОЗ «Харківський міський центр здоров’я»