Часто бачилися в науковій бібліотеці: завжди з книжками, зосереджений, уважний, глибоко занурений у фах.
Тоді вже був здібним і порядним студентом — таким же залишився і як лікар.
Дуже приємно бачити, як Сергій Станіславович реалізував себе в професії, зберігши людяність, відкритість і бажання зростати.
Його шлях — приклад справжнього служіння людям.
Пишаюся, що знаю такого фахівця і людину. Дякую, Сергію, за твою роботу і силу. Бережи себе!


