Щорічно 12 листопада відзначається Всесвітній день боротьби з пневмонією, який започаткований у 2009 році з ініціативи Глобальної коаліції проти дитячої пневмонії, коли Всесвітня організація охорони здоров’я та Дитячий фонд Організації Об’єднаних Націй (ЮНІСЕФ) ухвалили «Глобальний план дій з профілактики пневмонії».

Мета проведення цього  Дня – звернути увагу на проблему пневмонії та пов’язану з нею високу смертність, а також активізувати заходи щодо своєчасного виявлення, лікування та профілактики цього захворювання. Тема Всесвітнього дня боротьби з пневмонією 2021 р.: «Кожен подих на рахунку».

За даними ВООЗ, пневмонія є причиною близько 15% смертей дітлахів віком до п’яти років — щохвилини від запалення легень помирає двоє малюків у світі. Пневмонія піддається профілактиці та лікуванню, але залишається основною причиною смерті дітей віком до 5 років у всьому світі. Пневмонія поширена повсюдно, але діти та сім’ї в Південній Азії та африканських країнах, розташованих на південь від пустелі Сахара, найбільше страждають від цієї хвороби. У сучасних умовах найбільшу небезпеку становить пневмонія, спричинена новою коронавірусною інфекцією COVID-19.

За даними статистики в м.Харкові за 9 міс. 2021 р. всього зареєстровано 21 980 випадків пневмонії серед населення (в 2020 р. – 9 385):

• діти до 14 років – 982 (у 2020 р. – 1981), з них COVID 19 -152 випадки;
• підлітки у віці 15-17 років – 66 (у 2020 р. – 193), з них COVID 19 – 6 випадків;
• доросле населення – 20 932 випадків (у 2020 р.–7 211), з них COVID 19 – 7661випадок.

Пневмонія є  однією з форм  гострої респіраторної інфекції, що впливає на легені. Легені складаються з дрібних мішечків, які називають альвеолами, які при диханні у здорової людини наповнюються повітрям. При пневмонії альвеоли заповнюються гноєм та рідиною, що робить дихання болючим та обмежує надходження кисню. Для атипової пневмонії, а також нової коронавірусної інфекції (COVID-19) характерний фіброз легень. Це ускладнення, у якому легенева тканина замінюється сполучною, відбувається патологічне розростання сполучної тканини. Пневмонія, викликана новою коронавірусною інфекцією COVID-19 може призвести до тяжкого масованого (частіше двостороннього) ураження, що перешкоджає нормальному насиченню киснем крові, кисневому голодуванню тканин та органів.

Основними збудниками пневмонії є бактерії та віруси, рідше її викликають мікоплазми, гриби та паразити. Зокрема, розвиток бактеріальної пневмонії у дітей найчастіше зумовлюють пневмококи та гемофільна паличка типу Б. Найпоширеніша причина вирусної пневмонії у дітей — респіраторно – синцитіальна вирусна інфекція (гостра вирусна хвороба з групи ГРВІ).

Існує чотири основні патогенетичні механізми розвитку пневмонії: вдихання аерозолю, що містить мікроорганізми; аспірація секрету ротоглотки; гематогенне поширення мікроорганізмів із позалегеневого вогнища інфекції (наприклад, абсцес печінки); поширення інфекції   внаслідок інфікування при проникаючих пораненнях грудної клітки.

Чинники ризику пневмонії численні – це тривале куріння, вік (діти до 5 років або особи старше 60 років), супутні захворювання (ВІЛ-інфекція, системні захворювання сполучної тканини, онкогематологічні хвороби),  хронічні захворювання легень (хронічний бронхіт, емфізема легень, муковісцидоз), а також перевтома, хронічні стреси, недостатнє харчування, незадовільні комунально-побутові умови життя.

Симптоми. Прояви захворювання багато в чому залежать від збудника та об’єму ураження легеневої тканини. Однак практично для всіх видів пневмонії характерні загальні симптоми: різке підвищення температури (при гострій формі захворювання), кашель (у перші дні – сухий, потім стає вологим з виділенням мокротиння), біль у грудній клітці (на стороні пошкодженої легені), задишка (щобільше вогнище   запалення, тим вона сильніша), слабкість і стомлюваність, головний біль, озноб. При пневмонії, викликаної короновірусною інфекцією, у хворого може бути нежить з втратою нюху, при цьому не буває чхання (на відміну від застуди та грипу).

Про тяжкість захворювання можна судити з таких симптомів пневмонії як: ступінь дихальної недостатності, вираженість явищ інтоксикації, декомпенсація супутніх захворювань та наявність ускладнень.

Найбільш поширені ускладнення пневмонії:

• Абсцес легень – це обмежене накопичення в легенях гною, що призводить до утворення порожнини.
• Гнійний плеврит. При ускладненому перебігу пневмонії плевра запалюється, і між її листками може накопичуватися гній.
• Дихальна недостатність.
• Інфекційно-токсичний шок і сепсис: виникають, коли бактерії виділяють у кровотік велику кількість токсинів. Для того щоб зупинити цей процес, організм виділяє активні речовини (цитокіни), які викликають запалення. Крім корисних властивостей цитокіни викликають розширення судин з різким падіння артеріального тиску (шок) і активують формування кров’яних згустків (тромбів) у судинах, що порушує нормальний кровообіг у всіх органах.

Для підтвердження діагнозу пневмонії необхідний огляд лікаря та проведення лабораторних та рентгенологічних досліджень. Лабораторна ПЛР-діагностика допоможе диференціювати пневмонію. Це важливо, оскільки вірусна та бактеріальна інфекція лікуються по-різному.

Лікувати пневмонію самостійно вкрай небезпечно. Якщо у вас з’явилися симптоми або підозра на пневмонію, негайно зверніться до лікаря! Симптоми різних захворювань органів дихання є дуже подібними, а несвоєчасне звернення до спеціалістів може зашкодити здоров’ю пацієнта.

Профілактика пневмонії у дітей є одним із основних елементів глобальної стратегії зниження рівня дитячої смертності. Найбільш ефективним методом профілактики пневмонії визнано планову вакцинацію проти Hib-інфекції, пневмококової інфекції, кору та кашлюку.

Профілактика пневмонії у дітей і дорослих передбачає: імунізацію для дітей згідно з календарем вакцинації, для дорослих – щеплення проти СОVID-19, грипу; зміцнення імунітету; достатнє та збалансоване харчування; здоровий спосіб життя; регулярну фізичну активність на свіжому повітрі; дотримання правил особистої гігієни, адекватне лікування вірусних захворювань та бактеріальних інфекцій; якісне прибирання житла. Для новонароджених важливе грудне вигодовування протягом перших шести місяців життя: це зміцнить захисні сили малюка і допоможе побороти небезпечні інфекції.

У м. Харкові спеціалізована медична допомога дорослому населенню при пневмонії надається в пульмонологічному відділенні КНП «Міська клінічна лікарня №13» ХМР розташованому за адресою: пр. Гагаріна 137-г (тел.725-07-00); допомога дитячому населенню надається в пульмонологічному відділенні КНП ХОР «Обласна дитяча клінічна лікарня №1»,  розташованому за адресою: м. Харків,  вул.Клочківська, 337-а (тел. 725-10-80).

КЗОЗ «Харківський міський центр здоров’я»