Жовчнокам’яна хвороба (ЖКБ) – захворювання, при якому в жовчному міхурі або в жовчних протоках утворюються камені. Детальніше про це захворювання – в публікації, підготовленій завідуючим хірургічним відділенням КЗОЗ “Харківська міська поліклініка №8”, лікарем вищої кваліфікації Михайлом Годиним.

До  утворення каменів приводять два основні чинники: застій жовчі в жовчному міхурі та підвищення концентрації солей в жовчі із-за порушення обміну речовин.

Спровокувати виникнення жовчнокам’яної хвороби можуть:
–      переїдання, голодування, нерегулярне харчування;
–      малорухомий спосіб життя, особливо сидяча робота;
–      вагітність;
–      захворювання підшлункової залози.

Лікувати жовчнокам’яну хворобу можна терапевтично і хірургічно. Як правило, лікування починають з терапевтичних методів, у деяких випадках захворювання вимагає хірургічного втручання, яке показане при наступних ускладненнях жовчнокам’яної хвороби, :

–      Перитоніт. Перитонітом називається запалення черевини – оболонки, що покриває більшість органів черевної порожнини. Це ускладнення виникає при поширенні запального процесу з жовчного міхура або перфорації (розриву) цього органу. Жовч, а нерідко і велика кількість мікробів, потрапляє до черевної порожнини, де починається інтенсивне запалення. Операція потрібна не лише для видалення жовчного міхура, але і для ретельної дезинфекції черевної порожнини в цілому. Відкладати хірургічне втручання в цьому випадку не можна, оскільки перитоніт може викликати летальний результат.

–      Стриктури жовчовивідних протоків. Стриктурами називаються звуження каналу. Такі звуження можуть утворитися внаслідок запального процесу. Вони утрудняють відтік жовчі і викликають її застій в печінці, хоча сам жовчний міхур може бути видалений. Хірургічне втручання потрібне для усунення стриктур. Як правило, звужену ділянку розширюють або роблять для жовчі обхідний шлях від печінки в дванадцятипалу кишку. Окрім хірургічного втручання ефективного рішення цієї проблеми немає.

–      Скупчення гною. Гнійні ускладнення жовчнокам’яної хвороби виникають при попаданні інфекції в жовчний міхур. Якщо гній скупчується усередині органу, поступово наповнюючи його, таке ускладнення називається емпіємою. Якщо ж гній скупчується недалеко від жовчного міхура, але не поширюється по черевній порожнині, говорять про паравезикальний абсцес. Стан пацієнта при цих ускладненнях сильно погіршується. Високий ризик поширення інфекції. Операція включає видалення жовчного міхура, спорожнення гнійної порожнини і її ретельну дезинфекцію для профілактики перитоніту.

–      Жовчні свищі. Жовчні свищі – це патологічні отвори між жовчним міхуром (рідше жовчовивідними шляхами) і сусідніми порожнистими органами. Свищі можуть не викликати гострих симптомів, але вони порушують природний процес відтоку жовчі, травлення, а також привертають до інших захворювань. Операція проводиться для закриття патологічних отворів.

Окрім стадії хвороби, її форми і наявності ускладнень важливу роль у виборі лікування відіграють супутні захворювання і вік пацієнта. У деяких випадках пацієнтам протипоказане медикаментозне лікування (непереносимість фармакологічних препаратів). Тоді хірургічне лікування буде доцільним вирішенням проблеми.  Однозначно визначити, чи потрібна операція пацієнтові, може лікар після повноцінного обстеження.