Багато жінок  всіляко прагнуть позбавитися від вагінальних виділень, вважаючи їх проявом нездоров’я. Це неправильно! Наявність виділень з піхви так само фізіологічне, як утворення слини, сліз, шлункового соку та інших фізіологічних секретів. Позбавлятися від цих виділень безглуздо і небезпечно. З іншого боку, існує ряд захворювань, при яких зміни характеру виділень є першою тривожною ознакою, що змушує жінку звернутися до лікаря-гінеколога.

У нормі виділення з піхви не мають неприємного запаху, за кольором – світлі (прозорі або ясно-жовті), без домішок крові. Вони не супроводжуються свербежем або іншими неприємними відчуттями. Об’єм може відрізнятися залежно від стадії менструального циклу (збільшення спостерігається під час овуляції), від статевого збудження, різних змін гормонального фону – приміром, щедрі білі характерні для вагітних жінок. Тільки у дівчаток до початку пубертатного періоду виділень з піхви бути не повинно. Цей факт обумовлений особливостями гормонального профілю і будовою статевих органів у цьому віковому періоді.

Роль виділень з піхви полягає в збереженні нормальної вагінальної мікрофлори. До їх складу входять слиз цервикального каналу, відокремлювані клітини епітелію, а також різні бактерії, віруси, гриби, які виявляються в піхві більшості клінічно здорових жінок (при цьому ці мікроорганізми в нормі відсутні в матці, маткових трубах, яєчниках).

Завдяки лактобактеріям виділення з піхви в нормі мають кисле середовище (значення рН- 3,8-4,4), яке обумовлює наявність кислуватого запаху виділень (не завжди).

Найчастішими причинами зміни характеру виділень з піхви є специфічні інфекційно-запальні захворювання органів статевої системи, а саме трихомоніаз, кандидоз, хламідіоз, гонорея, а також бактерійний вагіноз і неспецифічні запальні захворювання статевих органів.

Трихомоніаз характеризується значною кількістю білей, жовтуватими або зеленуватими пінистими виділеннями з неприємним запахом, що супроводжуються свербежем і/або печінням, хворобливим сечовипусканням.

Молочниця (кандидоз) – густі виділення, схожі на грудки жовтуватого сиру, кількість виділень значно збільшена. Часто супроводжується  вимотуючим інтенсивним свербежем статевих органів і роздратуванням (почервоніння, набряк) зовнішніх статевих органів.

Бактерійний вагіноз – кількість виділень значно збільшується, колір виділень – сірувато-білий, з’являється неприємний запах (запах тухлої риби) і несильно виражений періодично виникаючий свербіж зовнішніх статевих органів. Симптоми посилюються після статевого акту. При тривалому існуванні процесу виділення стають жовто-зеленими, липкими.

Хламідіоз – підвищена кількість виділень зустрічається нечасто. Характерний жовтий колір виділень що часто супроводжуються болями у нижній частині живота, хворобливим сечовипусканням, збільшенням і хворобливістю бартолиновой залози.

Гонорея – помірні жовтувато-білі виділення з піхви, що супроводжуються болями внизу живота, болями при сечовипусканні і, нерідко, міжменструальними кровотечами.

Неспецифічний вагініт (кольпіт) : виділення з піхви є основним симптомом. Їх характеристики різноманітні: рідкі, водянисті, іноді густі, гнійні, часто смердючі, нерідко з домішкою крові. Гостре запалення супроводжується свербежем, почуттям печіння або жару в області статевих органів.

Особливе місце у гінекології займають виділення з піхви з домішкою крові. В більшості випадків кров’яні виділення поза менструацією свідчать про наявність захворювання і вказують на необхідність звернутися до лікаря.

Нагадуємо, що у разі зміни характеру виділень із статевих шляхів не варто займатися самолікуванням, а краще звернутися за допомогою до лікаря акушераі-гінеколога, який  встановить причину виділень і призначить правильне лікування!

Тетяна Касьяненко, лікар акушер-гінеколог жіночої консультації КУОЗ “Харківська міська поліклініка №8”