Структурні підрозділи
- ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ (ЦПМСД) ПОЛІКЛІНІКИ
- Амбулаторія №1 ЦПМСД
- Амбулаторія №2 ЦПМСД
- КОНСУЛЬТАТИВНО-ДІАГНОСТИЧНИЙ ЦЕНТР ПОЛІКЛІНІКИ
- Жіноча консультація
- Хірургічне відділення
- Неврологічне відділення
- Відділення відновного лікування
- Денний стаціонар
- Відділення мобільної паліативної медичної допомоги
- Рентген-діагностичне відділення
- Клініко-діагностична лабораторія
Всесвітній та Всеукраїнський день боротьби з туберкульозом
Щорічно 24 березня відзначається Всесвітній та Всеукраїнський день боротьби з туберкульозом, який покликаний підвищити обізнаність громадськості про руйнівні медичні, соціальні та економічні наслідки туберкульозу та активізувати зусилля з припинення глобальної епідемії цього захворювання.
У 2024 році Всесвітній день боротьби з туберкульозом проходитиме під гаслом “Так! Ми можемо ліквідувати туберкульоз!” Це захворювання, як і раніше, залишається одним із найбільш смертоносних у світі, і в останні роки відзначається тривожне зростання кількості випадків туберкульозу зі стійкістю до лікарських препаратів.
Туберкульоз залишається основною причиною смерті від інфекційних захворювань у світі. Кожен день близько у 28 000 чоловік діагностують туберкульоз, а 4000 чоловік вмирають від цього захворювання. З 2000 року завдяки глобальним зусиллям по боротьбі з туберкульозом було врятовано близько 63 мільйонів життів, а показники смертності від цього захворювання знизилися на 42%.
За 2023 рік у м. Харкові виявлено 471 випадок туберкульозу, з них 430 випадків захворювання на туберкульоз легень – захворюваність склала 30,4 на 100 тис. населення (в 2022 році зареєстровано 198 випадків туберкульозу легень – захворюваність 14,0 на 100 тис.населення). Серед виявлених хворих: у 296 спостерігалося виділення МБТ (в 2022 р. таких хворих виявлено 133); у 165 хворих діагностовано туберкульоз у фазі розпаду (в 2022р. таких хворих виявлено 95). За 2023 рік смертність від туберкульозу склала: 38 випадків – 2,7 на 100 тис. населення.
Туберкульоз – інфекційне захворювання, що спричинено мікобактеріями туберкульозу і характеризується розвитком специфічного запалення в органах, головним чином в легенях.
Основним джерелом зараження є хвора на туберкульоз людина, яка виділяє з мокротинням мікобактерії. Найчастіше туберкульоз поширюється повітряно-крапельним шляхом. Такі шляхи передачі інфекції як аліментарний (через травний тракт), контактний (через кон’юнктиву ока), внутрішньоутробне зараження можливі, однак зустрічаються вкрай рідко.
До факторів, що сприяють захворюванню на туберкульоз відносять: контакт з хворими на туберкульоз людиною або твариною; наявність соціальної дезадаптації; незадовільні умови праці та побуту; неповноцінне харчування; алкоголізм; тютюнопаління; наркоманію; ВІЛ-інфекцію; наявність супутніх захворювань (цукровий діабет, виразкова хвороба шлунка, хронічні неспецифічні хвороби легенів, імунодефіцитні захворювання).
Найчастіше туберкульозний процесс локалізується в органах дихання, однак частота позалегеневих локалізацій специфічного ураження (кістки, суглоби, сечостатеві органи, очі, мозкові оболонки, лімфатичні вузли та ін.) в останні роки продовжує збільшуватися.
Туберкульоз легенів може тривалий час протікати без симптомно або малосимптомно і виявлятися випадково при проведенні флюорографії або рентгенографії грудної клітини. У випадках, коли туберкульоз проявляється клінічно, зазвичай найпершими симптомами виступають неспецифічні прояви інтоксикації: слабкість, блідість, підвищена стомлюваність, млявість, апатія, зниження або відсутність апетиту; субфебрильна температура (близько 37,0°C – 38,0°С), пітливість, особливо турбує хворого ночами, схуднення. З розвитком захворювання приєднуються симптоми з боку ураженого органу. При туберкульозі легенів – це кашель з мокротою або без, що триває не менше 3-х тижнів, хрипи в легенях, іноді утруднення дихання або біль у грудній клітці, кровохаркання.
При появі цих ознак необхідно негайно звернутися до лікаря!
Основні методи діагностики туберкульозу включають в себе:
– мікробіологічні методи – бактеріоскопічне (мікроскопія), культуральне дослідження (посів), імуноферментний аналіз, полімеразна ланцюгова реакція.
– рентгенологічна діагностика (рентгенографія, флюорографія, томографія);
– туберкулінодіагностика.
У сучасному комплексному лікуванні хворого на туберкульоз вирішальне значення належить антибактеріальній терапії, яка дозволяє:
– вилікувати хворого з найменшими змінами його звичного способу життя, запобігти великому ураженню легень з подальшими ускладненнями, а також не допустити рецидиву хвороби;
– запобігти розвитку медикаментозно-резистентних штамів мікобактерій туберкульозу, які суттєво ускладнюють подальше лікування.
Основними заходами, здатними попередити поширення туберкульозу, є: організація раннього виявлення хворих (туберкулінодіагностика у дітей і флюорографічне обстеження у дорослих), імунізація дитячого населення (новонароджених щеплюють БЦЖ або БЦЖ-М в перші дні життя в пологовому будинку), ефективне лікування хворих, проведення протиепідемічних заходів в епідемічних осередках туберкульозу за місцем проживання або роботи.
Слід пам’ятати, що відмова від обстеження призводить до зараження оточуючих, виявлення вже важких, деструктивних форм захворювання, які лікуються роками і можуть закінчуватися інвалідністю та навіть смертю хворого, тоді як своєчасно виявлений туберкульоз може бути успішно вилікуваний.
У м. Харкові спеціалізована медична допомога хворим на туберкульоз надається в КНП ХОР «Обласний клінічний протитуберкульозний диспансер №7», розташованому за адресою: пр. Героїв Харкова, 197, для дитячого населення функціонує відділення, розташоване за адресою: вул. Потебні, 16.
Джерело: КЗОЗ «Харківський міський інформаційно-аналітичний центр медичної статистики»