Щорічно 6 березня у багатьох країнах світу відзначається Всесвітній день боротьби з глаукомою, який проводиться з 2008 року за ініціативою Всесвітньої асоціації товариств глаукоми та Всесвітньої асоціації пацієнтів з глаукомою. Мета проведення цього Дня – раннє виявлення хворих на глаукому, надання їм своєчасної та сучасної допомоги, а також широке інформування та привернення уваги суспільства до цієї проблеми.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) в світі налічується 76 млн. людей хворих на глаукому, з яких 6,9 млн. мають розвинену стадію хвороби.

В Україні налічується понад 200 тис. хворих на глаукому і щорічно реєструється понад 20 тис. нових випадків.  Глаукома входить в трійку хвороб, які є основними факторами інвалідності по зору в Україні, а з 2015 року займає перше місце. Так, практично кожний п’ятий інвалід по зору став таким через глаукому. Більше 50% первинних інвалідів становлять люди працездатного віку, а понад дві третини інвалідів мають розвинену і термінальну стадію хвороби.

За даними статистики в м. Харкові станом на 01.01.2021р.  на диспансерному обліку перебуває 7 335 хворих на глаукому, з  них захворювання  вперше виявлено у дітей 15-17 років – 1 дитина, у дорослих – 658 осіб.

Глаукома – це захворювання очей, що характеризується постійним або періодичним підвищенням внутрішньоочного тиску з наступним розвитком типових дефектів поля зору, зниженням гостроти зору і атрофією зорового нерва. Патологічний процес починається з погіршення бокового (периферичного) зору.  При подальшому підвищенні внутрішньоочного тиску і відсутності лікування відбувається відмирання зорового нерва, що призводить до різкого зниження або повної втрати зору. Досить часто діагностика глаукоми проводиться вже при значному погіршенні зору або після його втрати.  Пов’язано це з тим, що, як правило, захворювання на ранніх етапах ніяк себе не проявляє.

Основні причини захворювання.  Внутрішньоочний тиск є основним критерієм оцінки здоров’я пацієнтів, які знаходяться в групі ризику глаукоми.  У нормі тиск в оці становить 18-24 мм рт.ст. за рахунок балансу формування внутрішньоочної рідини та її відтоку.  При глаукомі даний процес порушується, в результаті утворена рідина накопичується, внаслідок чого внутрішньоочний тиск підвищується.  Підвищений тиск негативно впливає на зоровий нерв, погіршується його кровопостачання, через деякий час нерв відмирає.  Спочатку патологічні  зміни  відображаються  на бічному зорі, яке починає різко знижуватися.  Згодом погіршується гострота зорової функції і розвивається необоротна сліпота.

Фактори ризику розвитку глаукоми.  Найчастіше глаукому діагностують при наявності наступних факторів:  похилий вік;  далекозорість;  періодичне  підвищення  внутрішньоочного тиску; низький артеріальний тиск;  цукровий діабет;  дисфункції гормональної та нервової систем;  захворювання серцево-судинної системи;  пошкодження очей;  хірургічне втручання і перенесені в минулому запальні процеси; наявність глаукоми у родичів;  тривалий прийом гормональних препаратів.

Клінічні ознаки глаукоми. Поразка зорового органу може проявитися одним або декількома симптомами. Ознаки глаукоми: періодичне відчуття різі, хворобливості і тяжкості в області ураженого ока;  зменшення поля зору; туман перед очима;  кольорові плями і кола при погляді на джерело яскравого світла;  зниження зору в сутінках (ввечері і вночі);  вологість очей;  періодично виникає легка хворобливість;  гіперемія очного яблука.

Форми захворювання. Розрізняють дві основні форми глаукоми, які мають свої особливості:

1. Відкритокутова– зустрічається в 90% випадків і характеризується відкритим (широким) райдужно-рогівковим кутом, але з розладом його функціонування може відбуватися підвищення тиску. При відкритокутовій формі симптоматичні ознаки ніяк не проявляються, тому зменшення радіуса поля зору відбувається непомітно, може тривати до двох-трьох років. Рідше пацієнти скаржаться на туманну пелену перед очима або кольорові плями, що виникають при погляді на яскраве джерело світла. Людина може випадково виявити, що одне око бачить тільки частково.  Іноді з’являються ознаки втоми при напруженій зоровій роботі.
2. Закритокутова – зустрічається рідко, переважно у людей, які страждають далекозорістю після 35-ти років. Відзначається різке підвищення внутрішньоочного тиску, що призводить до розвитку характерних симптомів: гострий біль в ураженому оці, мігрень, гіперемія очного яблука, набряклість, зниження зору, аж до повної його втрати, зіниця розширюється і не реагує на світло. Іноді виникає оптичний феномен – при погляді на джерело світла пацієнт бачить навколо ореол (світиться кільце). Закритокутова форма, як правило, протікає гостро.  Гострі напади можуть стати причиною різкої втрати зору.

Методи діагностики.  Для раннього виявлення патологічних процесів проводиться вимір внутрішньоочного тиску, за допомогою спеціальних приладів досліджують очне дно і диск зорового нерва, проводиться дослідження поля зору для виявлення дефектів центрального та периферичного зору. Для діагностики глаукоми призначається комплексне обстеження, що включає рефрактометрію, автоматизовану периметрію, тонометрію, УЗД, оцінка глибини передньої камери, визначення товщини і діаметра кришталика, гоніоскопію (вивчення кута між рогівкою і райдужною оболонкою), визначення товщини рогівки.

Тільки раннє діагностування захворювання дозволяє провести ефективне лікування і запобігти розвитку сліпоти.

Лікування.  Повністю позбавитися від глаукоми на сьогоднішній день неможливо, але при коректному і своєчасному лікуванні вдається уповільнити прогресування хвороби.  Вибір методу терапії безпосередньо залежить від тяжкості патологічних змін, присутніх симптомів, форми глаукоми і полягає в застосуванні медикаментозних засобів, хірургічного втручання або лазерної терапії. Основним завданням проведеного лікування є зниження внутрішньоочного тиску, нормалізація кровопостачання зорового нерва, поліпшення метаболічних процесів в тканинних структурах очного яблука.  Консервативне (медикаментозне) лікування включає застосування очних крапель з різними ефектами: ліки для поліпшення відтоку рідини всередині ока;  ліки, що пригнічують вироблення внутрішньоочної рідини;  комбіновані препарати.  При гострій закритокутовій формі проводяться екстрені заходи, спрямовані на зниження внутрішньоочного тиску. Дуже важливо почати лікування хвороби на ранніх стадіях, коли патологічні зміни, що відбуваються в структурах зорового апарату, можна скорегувати і досягти максимально позитивних результатів. У разі самовільного перебігу глаукоми, відсутності адекватної терапії прогноз захворювання несприятливий, незабаром це призводить до часткової або повної сліпоти.

Профілактика глаукоми полягає в ранній діагностиці, для цього необхідно регулярно відвідувати офтальмолога людям у віці після 40 років, а також тим, хто знаходиться в зоні ризику.  При наявності глаукоми пацієнт проходить огляд у офтальмолога раз в 6 місяців і отримує рекомендації по лікуванню.

В  м.Харкові  кваліфікована  медична  допомога  хворим  на  глаукому або з підозрою на дане захворювання надається в КНП «Міська клінічна лікарня № 14 ім.  Л. Л. Гіршмана» Харківської міської ради, яке розташоване за адресою: м.Харків, вул. О.Гончара, 5 (конт. тел. 725-59-55), а також в глаукомному кабінеті поліклінічного відділення установи.

                                                          КЗОЗ «Харківський міський центр здоров’я»