Щороку 26 квітня в пам’ять про події 26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС відзначається День пам’яті загиблих у радіаційних аваріях і катастрофах. В цей день на Чорнобильській атомній електростанції сталася найбільша у світі техногенна катастрофа.

В атмосферу було викинуто близько 190 тонн радіоактивних речовин. Небезпечні радіоактивні речовини виділялися в навколишнє середовище через пожежу, яка тривала майже два тижні. Населення Чорнобиля зазнало опромінення в 90 разів більше, ніж населення Хіросіми після вибуху атомної бомби. Вибух нагадував дуже потужну «брудну бомбу» — основним вражаючим фактором стало радіоактивне забруднення. Хмара, що утворилася від палаючого реактора, рознесла різні радіоактивні речовини, насамперед, радіонукліди йоду і цезію, по більшій частині Європи. Найбільші випадіння поблизу реактора спостерігалися на територіях, що належать Україні, Білорусі.

    Навколо АЕС була створена 30-кілометрова зона відчуження. Більше 115 тис. людей евакуювали із зараженої території. Для ліквідації наслідків були мобілізовані значні ресурси, понад 600 тисяч осіб брали участь у ліквідації наслідків аварії.

    Протягом перших трьох місяців після аварії померла 31 людина, ще 19 смертей з 1987 по 2004 рік, імовірно, можна віднести до її прямих наслідків. 134 особи з числа ліквідаторів перенесли гостру променеву хворобу в тій чи іншій ступені тяжкості.

    Після аварії на 4-м енергоблоці робота електростанції була припинена через небезпечну радіаційну обстановку. Проте вже в жовтні 1986 року, після масштабних робіт з дезактивації території і споруди «саркофага», 1-й і 2-й енергоблоки були знов уведені в дію, у грудні 1987 р. була відновлена робота 3-го енергоблоку.

   25 грудня 1995 р. був підписаний Меморандум про взаєморозуміння між урядом України і урядами країн «Великої сімки» і Комісією Європейського союзу, згідно якому почалася розробка програми повного закриття станції до 2000 р.

    Рішення про остаточну зупинку енергоблоку № 1 було прийнято 30 листопада 1996 року, енергоблоку № 2 — 15 березня 1999 року.

   29 березня 2000 р. було прийнято постанову уряду № 598 «Про дострокове припинення експлуатації енергоблоку № 3 та остаточне закриття Чорнобильської АЕС».

   15 грудня 2000 р. о 13:17 за наказом президента України під час трансляції телемосту Чорнобильська АЕС — Національний палац «Україна» поворотом ключа аварійного захисту  був назавжди зупинений реактор енергоблоку № 3 Чорнобильської АЕС. Станція припинила генерацію електроенергії.

    Чорнобильська аварія стала не тільки величезною трагедією і найбільшою екологічною катастрофою 20 століття, але й уроком всьому людству, показавши, що ядерна енергія, що вийшла з-під контролю, не визнає кордонів. На жаль, її відголоски будуть лунати ще довго і  позначаться не на одному поколінні людей. І лише завдяки мужності та самовідданості робітників, вчених, військових і добровольців, які ризикували своїм життям і здоров’ям, які виконали тоді, в 1986 році, безпрецедентні за своїми масштабами та складністю роботи щодо термінового усунення наслідків цієї трагедії, вдалося уникнути більш жахливих наслідків.

   За інформацією КНП ХОР «Обласний клінічний спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення» на 01.04.2020 р.  в Харкові  перебуває на обліку

 5 256  осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, в тому числі 4 579 дорослих, 653 дитини та 24 онука. Серед дорослих зареєстровано 3 390 ліквідаторів наслідків аварії, 589 евакуйованих із зони відчуження та 512 переселенців із забруднених територій, 88 осіб у віці 18 років і старше з 4 групи спостереження, дітей до 18 років – 653. Зростання захворювань та їх хронічний перебіг у постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи призвело до стійкої втрати працездатності. Інвалідність у зв’язку з аварією на Чорнобильській АЕС мають 2 450 дорослих та 5 дітей. За вищевказаний період 2020 р. померло 21 особа, у т. ч. ліквідаторів – 18, евакуйованих – 2, переселенців – 1.

   Диспансерне спостереження та медичну допомогу дорослому населенню, постраждалому   від   аварії   на   Чорнобильській   АЕС, надають   в  КНП ХОР

«Обласний клінічний спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення»,    розташованому за   адресою:  м. Харків,   вул.   Новгородська, 85

 (к. т. 725-05-50); дитячому населенню – в ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», розташованому за адресою: м. Харків, просп. Ювілейний, 52-а (к. т. 62-11-75).

КЗОЗ «Харківський міський центр здоров’я»