Структурні підрозділи
- ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ (ЦПМСД) ПОЛІКЛІНІКИ
- Амбулаторія №1 ЦПМСД
- Амбулаторія №2 ЦПМСД
- КОНСУЛЬТАТИВНО-ДІАГНОСТИЧНИЙ ЦЕНТР ПОЛІКЛІНІКИ
- Жіноча консультація
- Хірургічне відділення
- Неврологічне відділення
- Відділення відновного лікування
- Денний стаціонар
- Відділення мобільної паліативної медичної допомоги
- Рентген-діагностичне відділення
- Клініко-діагностична лабораторія
МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ РАДІАЦІЙНИХ АВАРІЙ І КАТАСТРОФ
Щорічно 26 квітня в пам’ять про події 26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС відзначається Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф.
В цей день на Чорнобильській атомній електростанції сталася найбільша в світі техногенна катастрофа, коли в атмосферу було викинуто близько 190 тонн радіоактивних речовин. У навколишнє середовище через пожежу, що тривала майже два тижні, виділилися небезпечні радіоактивні речовини. Населення Чорнобиля піддалося опроміненню в 90 разів більшому, ніж населення Хіросіми після вибуху атомної бомби. Була забруднена територія площею 160 тисяч квадратних кілометрів – північна частина України, захід Росії та Білорусь. Близько 400 тисяч людей були евакуйовані з зони лиха.
Аварія розцінюється як найбільша за всю історію атомної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком.
Протягом перших трьох місяців після аварії померла 31 людина, ще 19 смертей з 1987 по 2004 роки можна віднести до її прямих наслідків. 134 особи з числа ліквідаторів перенесли гостру променеву хворобу. Високі дози опромінення людей, в основному з числа аварійних працівників і ліквідаторів, послужили або можуть послужити причиною чотирьох тисяч додаткових смертей від віддалених наслідків опромінення.
Вибух на ЧАЕС нагадував дуже потужну «брудну бомбу» – основним вражаючим фактором стало радіоактивне забруднення. Хмара, що утворилася від палаючого реактора, рознесла різні радіоактивні матеріали, перш за все радіонукліди йоду і цезію, по більшій частині Європи. Найбільші випадання поблизу реактора відзначалися на територіях, що належать до Білорусії, Російської Федерації та України.
Для ліквідації наслідків були мобілізовані понад 600 тисяч осіб.
У перші тижні після аварії найбільшу небезпеку для населення представляли радіоактивний йод, що має порівняно малий період напіврозпаду (вісім днів), і телур. В даний час (і в найближчі десятиліття) найбільшу небезпеку становлять ізотопи стронцію і цезію з періодом напіврозпаду близько 30 років. Найбільші концентрації цезію-137 виявлені в поверхневому шарі грунту, звідки він потрапляє в рослини і гриби. Забрудненню також піддаються тварини, включаючи комах, які ними харчуються. Радіоактивні ізотопи плутонію і америцію можуть зберегтися в грунті протягом сотень, а можливо і більше років, проте їх кількість невелика.
Після аварії на 4-му енергоблоці робота електростанції була припинена через небезпечну радіаційну обстановку. 5-й і 6-й енергоблоки, які планувалися до введення в дію, так і не були добудовані. У жовтні 1986 року, після обширних робіт по дезактивації території і споруди «саркофага», 1-й і 2-й енергоблоки були знов введені в лад; в грудні 1987 року було відновлено роботу 3-го енергоблоку. У 1991 році на 2-му енергоблоці сталася пожежа, після чого 2-й енергоблок був заглушений і закритий. Протягом наступних двох років, 1-й і 3-й енергоблоки станції продовжували експлуатуватися і виробляти електроенергію. У 1995 році уряд України підписав Меморандум про взаєморозуміння з урядами країн «великої сімки» і Комісією Європейського союзу: була підготовлена программа закриття станції. 1-й енергоблок був зупинений 30 листопада 1996 року, 3-й – 15 січня 2000 року.
У 1986 році був побудований первинний залізобетонний саркофаг «Укриття», який згодом почав занепадати, і в 2010-ті роки був побудований другий саркофаг, на цей раз сталевий – «Новий безпечний конфайнмент».
Відповідно до Загальнодержавної програми України (від 15 січня 2009 року) по зняттю з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта «Укриття» в екологічно безпечну систему, процес буде здійснюватися в кілька етапів:
- Припинення експлуатації (підготовчий етап до зняття з експлуатації) – етап, під час якого буде здійснено вилучення ядерного палива і переміщення його в сховище відпрацьованого ядерного палива, призначене для довгострокового зберігання.
- Остаточне закриття і консервація реакторних установок. На цьому етапі буде проведено консервацію реакторів і найбільш радіаційно забрудненого устаткування (орієнтовно до 2028 року).
- Видержка реакторних установок протягом періоду, під час якого повинне відбутися природне зниження радіоактивного випромінювання до прийнятного рівня (орієнтовно до 2045 року).
- Демонтаж реакторних установок. На цьому етапі буде проведено демонтаж устаткування і очищення майданчика з метою максимального зняття обмежень і регуляторного контролю (орієнтовно до 2065 року).
За інформацією КНП ХОР «Обласний спеціалізований клінічний диспансер радіаційного захисту населення» на 01.04.2021 р. у м. Харкові перебуває на обліку 5133 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в тому числі 4483 дорослих, 650 дітей. Серед дорослих зареєстровано 3300 ліквідаторів наслідків аварії, 584 евакуйованих із зони відчуження і 510 переселенців із забруднених територій, 89 осіб у віці 18 років і старше з 4 групи спостереження, дітей до 18 років – 650. Зростання захворювань і їх хронічний перебіг у постраждалих від чорнобильської катастрофи призвело до стійкої втрати працездатності. Інвалідність в зв’язку з аварією на Чорнобильській АЕС мають 2556 дорослих і 27 дітей. За вищевказаний період 2021 року померло 29 осіб, в т.ч. ліквідаторів – 27, евакуйованих – 1, переселенців – 1.
Диспансерне спостереження і медичну допомогу дорослому населенню, яке постраждало від аварії на Чорнобильській АЕС, надають в КНП ХОР «Обласний спеціалізований клінічний диспансер радіаційного захисту населення», розташованому за адресою: м. Харків, вул. Новгородська, 85 (конт. тел. 725-05-50); дитячому населенню – в ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України», розташованому за адресою: м. Харків, проспект Ювілейний, 52-А (конт. тел. 62-20-33).
КЗОЗ «Харківський міський центр здоров’я»