Всесвітній день серця щорічно 29 вересня проводить Всесвітня Федерація Серця за підтримки Всесвітньої організація охорони здоров’я, ЮНЕСКО та інших міжнародних організацій, включаючи 186 кардіологічних товариств і фондів в більш ніж 100 країнах світу.

В 2023 році Всесвітній день серця покликаний заохотити людей піклуватися про себе, інших та довкілля. Докладання скоординованих зусиль для покращення власного способу життя та спонукання інших робити те саме може призвести до зменшення кількості випадків серцево-судинних захворювань.

Хвороби серця залишаються провідною причиною смертності в усьому світі вже 20 років. Проте, ніколи ця група захворювань не забирала так багато життів, як сьогодні. З 2000 р. число випадків смерті від ішемічної хвороби серця зросло більш ніж на 2 мільйони і в 2019 р. досягло майже 9 мільйонів, що складало 16% всіх смертей у світі. При цьому в Європейському регіоні число смертельних випадків в результаті хвороб серця за останні 20 років скоротилось на 15%.

За даними статистики в м. Харкові за 6 місяців 2023 року зареєстровано:

 – гіпертонічної хвороби – 150 345 випадків, з них вперше – 10 023 (за аналогічний період 2022 року 116 348 випадків, з них вперше – 6 994);

 – ішемічної хвороби серця – 123 428 випадки, з них вперше – 7 018 (в 2022 році 98 081 випадків, з них вперше – 5 811);

 – інфаркт міокарда – 526 випадків (у 2022 році – 499 випадків);

 – інсульт – 890 випадків (у 2022 році – 760 випадків).

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) є групою хвороб серця і кровоносних судин, в якій основне значення мають гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця, ураження судин різних органів атеросклерозом, інфаркт міокарда та інсульт, а також ревматичне ураження серця.

Причини виникнення серцевої патології можна розділити на:

• Біологічні фактори: вік, стать, спадковість (ранній розвиток ССЗ у родичів), генетичні фактори, що сприяють виникненню дисліпідемії, гіпертензії, толерантності до глюкози, цукровий діабет і ожиріння;
• Поведінкові фактори: харчові звички, паління, низька рухова активність, вживання алкоголю, стреси.

Наявність навіть одного з факторів ризику збільшує смертність чоловіків у віці 50-69 років в 3,5 рази, а поєднана дія кількох чинників – в 5-7 разів.

Найбільш поширеними симптомами серцево-судинних захворювань є болі або неприємні відчуття в області грудної клітини, за грудиною; задишка; набряклість нижніх кінцівок; підвищення артеріального тиску, запаморочення і/або головні болі; серцебиття, перебої в роботі серця; підвищена стомлюваність тощо. Ці симптоми мають різну ступінь важкості та можуть проявлятися ізольовано або в поєднанні між собою.

Сучасні діагностичні методи дозволяють з високим рівнем достовірності визначати стан серцево-судинної системи. Контроль артеріального тиску, визначення показників ліпопротеїдів, холестерину, глюкози, креатиніну, електро- та ехокардіограма, холтерівське моніторування, дуплексне сканування та інші методи лабораторної та інструментальної діагностики допомагають контролювати стан серцевого м’яза, клапанів та судин, а також виявляти зміни у метаболізмі.

Своєчасне звернення до лікаря та прихильність пацієнта до лікування дозволяють поліпшити якість життя та запобігти розвитку важких ускладнень, таких як інфаркт міокарда та інсульт.

Профілактика захворювань серця і судин полягає у дотриманні наступних рекомендацій:

1. Правильний раціон харчування. За рекомендаціями ВООЗ, збалансований раціон харчування повинен включати не менше 400 г овочів і фруктів на добу; продукти, що містять поліненасичені жирні кислоти – морепродукти, рибу – 2 рази на тиждень; рослинні масла – оливкова, кукурудзяна, соняшникова – близько 2 ст.л./добу; продукти, багаті калієм і магнієм (сухофрукти, горіхи, каші, печена картопля). Слід обмежити вживання легкозасвоюваних вуглеводів, в першу чергу цукру; продуктів, багатих на холестерин (печінка, вершкове масло, сметана, вершки, яйця); алкоголю.
2. Зменшення споживання кухонної солі до 5 г/добу, в т.ч. в продуктах, що містять «приховану» сіль: копчені та варені ковбасні вироби, консервовані продукти, хліб. Дослідження показали, що, якщо обмежити вживання солі, ризик інфаркту міокарда може знизитися на 25%.
3. Регулярна фізична активність і контроль маси тіла. Здоровим людям рекомендована будь-яка фізична активність протягом 30-45 хв. 4-5 разів на тиждень. Для пацієнтів з встановленим серцево-судинними захворюваннями рекомендації повинні ґрунтуватися на всебічному клінічному обстеженні, що включає результати проб навантаження.

Надмірна вага підвищує ризик розвитку ішемічної хвороби серця та інших захворювань, пов’язаних з атеросклерозом. Для оцінки своєї ваги використовуйте просту формулу визначення індексу маси тіла (ІМТ) = вага (кг)/ріст (м²). ІМТ до 24,9 – це нормальна маса тіла; 25-29,9 – надлишкова маса тіла; 30-34,9 – ожиріння I ступеня; 35-39,9 – ожиріння II ступеня; 40 і більше – ожиріння III ступеня.

4. Відмова від паління. Люди, що палять в 5 разів більше схильні до ризику розвитку серцево-судинних захворювань, у порівнянні з однолітками, що не палять. Ризик розвитку інфаркту або інсульту починає знижуватися відразу ж після припинення вживання тютюну, а через рік може знизитися на 50%.
5. Контроль артеріального тиску. Підвищення артеріального тиску набагато прискорює розвиток атеросклерозу та ішемічної хвороби серця. Виходячи з цього, найважливішим завданням є постійний контроль артеріального тиску і підтримка його не вище 140/90 мм рт.ст.
6. Контролювати рівень глюкози в крові, який не повинен перевищувати показники 3,3 – 5,5 ммоль/л, а глікований гемоглобін не повинен перевищувати < 6,5%.
7. Знизити кількість стресів. Постійні психологічні перевантаження призводять до викиду гормонів стресу (катехоламінів і кортикостероїдів), які викликають спазм судин, прискорене серцебиття. Підвищення психологічної стресостійкості займає важливе місце в профілактиці серцево-судинних захворювань.

Навіть невеликі зміни, внесені в спосіб життя, можуть уповільнити передчасне старіння серця і судин. Ніколи не пізно почати вести здоровий спосіб життя. Після появи ознак ішемічної хвороби серця, якщо фактори ризику продовжують діяти, це сприяє прогресуванню захворювання і погіршує прогноз, тому корекція факторів повинна бути складовою частиною тактики лікування.

Амбулаторне спостереження пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи  здійснюється у всіх міських поліклініках міста як сімейними лікарями, так й лікарями-кардіологами. Стаціонарна спеціалізована медична допомога таким хворим надається в КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І.Мещанінова» Харківської міської ради, КНП «Міська клінічна лікарня №8» Харківської міської ради, КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17» Харківської міської ради, КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25» Харківської міської ради, КНП «Міська клінічна лікарня №27» Харківської міської ради, КНП «Міська лікарня №28» Харківської міської ради.

Джерело: КЗОЗ «Харківський міський інформаційно-аналітичний центр медичної статистики»