Щорічно 24 березня відзначається Всесвітній та Всеукраїнський день боротьби з туберкульозом, який покликаний підвищити обізнаність громадськості про руйнівні медичні, соціальні та економічні наслідки туберкульозу та активізувати зусилля з припинення глобальної епідемії цього захворювання.

У 2021 році цей День проходить під девізом «Годинник цокає», що означає, що у світу не вистачає часу на виконання зобов’язань щодо викорінення туберкульозу, взяті на себе світовими лідерами. Це особливо важливо в контексті пандемії COVID-19, яка поставила під загрозу прогрес у боротьбі з туберкульозом і забезпечення рівного доступу до профілактики та лікування захворювання відповідно з прагненням ВООЗ до досягнення загального охоплення послугами охорони здоров’я.

Туберкульоз залишається основною причиною смерті від інфекційних захворювань у світі. Кожен день близько у 28 000 чоловік діагностують туберкульоз, а 4000 чоловік вмирають від цього захворювання. З 2000 року завдяки глобальним зусиллям по боротьбі з туберкульозом було врятовано близько 63 мільйонів життів, а показники смертності від цього захворювання знизилися на 42%.

За 2020 рік у м. Харкові виявлено 376 випадків туберкульозу, з них 319 випадків захворювання на туберкульоз легень – захворюваність склала 22,4 на 100 тис. населення (в 2019 році зареєстровано 440 випадків туберкульозу легень – захворюваність 30,8 на 100 тис. населення). Серед виявлених хворих: у 185 спостерігалося виділення МБТ (в 2019 р. таких хворих виявлено 258); у 114 хворих діагностовано туберкульоз у фазі розпаду (в 2019р. таких хворих виявлено 182). За 2020 рік смертність від туберкульозу склала: 64 випадки – 4,4 на 100 тис. населення (в 2019 році цей показник виявився таким же).

Туберкульоз – інфекційне захворювання, що спричинено мікобактеріями туберкульозу і характеризується розвитком специфічного запалення в органах, головним чином в легенях.

Основним джерелом зараження є хвора на туберкульоз людина, яка виділяє з мокротинням мікобактерії. Найчастіше туберкульоз поширюється повітряно-крапельним шляхом. Такі шляхи передачі інфекції як аліментарний (через травний тракт), контактний (через кон’юнктиву ока), внутрішньоутробне зараження можливі, однак зустрічаються вкрай рідко.

До факторів, що сприяють захворюванню на туберкульоз відносять: контакт з хворими на туберкульоз людиною або твариною; наявність соціальної дезадаптації; незадовільні умови праці та побуту; неповноцінне харчування; алкоголізм; тютюнопаління; наркоманію; ВІЛ-інфекцію; наявність супутніх захворювань (цукровий діабет, виразкова хвороба шлунка, хронічні неспецифічні хвороби легенів, імунодефіцитні захворювання).

Найчастіше туберкульозний процесс локалізується в органах дихання, однак частота позалегеневих локалізацій специфічного ураження (кістки, суглоби, сечостатеві органи, очі, мозкові оболонки, лімфатичні вузли та ін.) в останні роки продовжує збільшуватися.

Туберкульоз легенів може тривалий час протікати без симптомно або малосимптомно і виявлятися випадково при проведенні флюорографії або рентгенографії грудної клітини. У випадках, коли туберкульоз проявляється клінічно, зазвичай найпершими симптомами виступають неспецифічні прояви інтоксикації: слабкість, блідість, підвищена стомлюваність, млявість, апатія, зниження або відсутність апетиту; субфебрильна температура (близько 37,0°C -38,0°С), пітливість, особливо турбує хворого ночами, схуднення. З розвитком захворювання приєднуються симптоми з боку ураженого органу. При туберкульозі легенів – це кашель з мокротою або без, що триває не менше 3-х тижнів, хрипи в легенях, іноді утруднення дихання або біль у грудній клітці, кровохаркання.

При появі цих ознак необхідно негайно звернутися до лікаря!

Основні методи діагностики туберкульозу включають в себе:

– мікробіологічні методи – бактеріоскопічне (мікроскопія), культуральне дослідження (посів), імуноферментний аналіз, полімеразна ланцюговареакція.

– рентгенологічна діагностика (рентгенографія, флюорографія, томографія);

– туберкулінодіагностика.

У сучасному комплексному лікуванні хворого на туберкульоз вирішальне значення належить антибактеріальній терапії, яка дозволяє:

– вилікувати хворого з найменшими змінами його звичного способу життя, запобігти великому ураженню легень з подальшими ускладненнями, а також не допустити рецидиву хвороби;

– запобігти розвитку лікарсько-резистентних штамів мікобактерій туберкульозу, які суттєво ускладнюють подальше лікування.

Основними заходами, здатними попередити поширення туберкульозу, є: організація раннього виявлення хворих (туберкулінодіагностика у дітей і флюорографічне обстеження у дорослих), імунізація дитячого населення (новонароджених щеплюють БЦЖ або БЦЖ-М в перші дні життя в пологовому будинку), ефективне лікування хворих, проведення протиепідемічних заходів в епідемічних осередках туберкульозу за місцем проживання або роботи.

Слід пам’ятати, що відмова від обстеження призводить до зараження оточуючих, виявлення вже важких, деструктивних форм захворювання, які лікуються роками і можуть закінчуватися інвалідністю та навіть смертю хворого, тоді як своєчасно виявлений туберкульоз може бути успішно вилікуваний.

У м. Харкові спеціалізована медична допомога хворим на туберкульоз надається в КНП ХОР «Обласний клінічний протитуберкульозний диспансер №7», розташованому за адресою: пр. Московський, 197, телефон для довідок 738-70-64; для дитячого населення функціонує відділення, розташоване за адресою: вул. Потебні, 16 (телефон для довідок 706-02-90).