Структурні підрозділи
- ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ (ЦПМСД) ПОЛІКЛІНІКИ
- Амбулаторія №1 ЦПМСД
- Амбулаторія №2 ЦПМСД
- КОНСУЛЬТАТИВНО-ДІАГНОСТИЧНИЙ ЦЕНТР ПОЛІКЛІНІКИ
- Жіноча консультація
- Хірургічне відділення
- Неврологічне відділення
- Відділення відновного лікування
- Денний стаціонар
- Відділення мобільної паліативної медичної допомоги
- Рентген-діагностичне відділення
- Клініко-діагностична лабораторія
ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ З ПНЕВМОНІЄЮ
Щорічно, 12 листопада, починаючи з 2009 року, у всьому світі відзначається Всесвітній день боротьби з пневмонією з ініціативи Глобальної коаліції проти дитячої пневмонії. На сьогодні пневмонія досі є однією з провідних причин смерті дітей до п’яти років, незважаючи на те, що це захворювання можна запобігати і піддавати лікуванню. Тому метою цього Дня є активізація боротьби з пневмонією шляхом проведення профілактичних заходів щодо захисту дітей від захворювання, а також своєчасного лікування.
Пневмонія є найважливішою окремо взятою інфекційної причиною смертності дітей у всьому світі. Щорічно вмирають 1,4 мільйона дітей у віці до п’яти років, а це 15% всіх випадків смерті дітей в даній віковій групі.
За даними статистики в м Харкові за 9 міс. 2019 року зареєстровано 2500 випадків пневмонії серед населення (в 2018 р. – 2705), з них дітей до 14 років – 874 (в 2018 р. -779), у віці 15-18 років – 59 (в 2018 р. – 52), дорослого населення – 1567 випадків (в 2018 р. – 1874).
Пневмонія – гостре інфекційне запалення нижніх дихальних шляхів з обов’язковим залученням легеневої тканини (альвеол, бронхів, бронхіол).
Причиною пневмонії є віруси (герпес, грип і парагрип, аденовіруси), бактерії (пневмококи, стафілококи, стрептококи, гемофільна паличка), гриби, які проникають в організм людини переважно повітряно-крапельним шляхом.
До групи ризику по виникненню даного захворювання входять: діти до 5 років; люди у віці старше 65 років; особи з ослабленою імунною системою (хворі на цукровий діабет, СНІД, онкологічні захворювання та ін.); з вродженими вадами бронхо-легеневої системи; з хронічними захворюваннями (хвороби серця, пієлонефрит та ін.); люди, які страждають на бронхіальну астму; пацієнти, які тривалий час перебувають на постільному режимі; а також особи, які палять і зловживають алкоголем. Крім того, ймовірність виникнення захворювання підвищується при переохолодженні, респіраторних захворюваннях, стресі, перевтомі.
До характерних симптомів пневмонії у дорослих відносять: різкий підйом температури до фебрильних показників (39ᵒС), симптоми інтоксикації організму (стомлюваність, слабкість, головний біль), задишка; на 3-5 день з’являється сухий кашель, що переходить у вологий, з відділенням мокротиння; больові відчуття в грудній клітці на стороні ураження легеневої тканини.
У дітей першого року життя зустрічаються пневмонії внаслідок аспірації шлункового вмісту при відрижці, попаданні чужорідних тіл в дихальні шляхи, родових травм, вад розвитку. Але у більшості випадків запалення легенів у дітей розвивається на тлі вірусної інфекції (частіше грипу, ГРВІ) при приєднанні бактеріальної флори.
Пневмонія у дітей проявляється наступними симптомами: підвищення температури тіла (понад 38 ᵒС більше 3-х днів), почастішання ритму дихання (у дітей до 2 мес.- більше 60, у дітей від 2 до 12 міс. – більше 50, у дітей від року до 3 років – більше 40); виражене загальне нездужання, млявість, сонливість, відсутність апетиту, частий безпричинний плач, втрата інтересу до улюблених занять; симптоми дихальної недостатності – ціаноз носо-губного трикутника, кінчиків пальців, особливо під час плачу, годування.
Діагностика пневмонії ґрунтується на даних анамнезу, клінічних проявах, результатах рентгенологічного та лабораторних досліджень. При підтвердженні діагнозу пневмонії тільки лікар призначає відповідне лікування.
Для лікування пневмонії застосовують антибіотики, вибір яких залежить від виду мікроорганізму, що викликав захворювання. Важливо простежити за ефективністю антибіотиків в перші 1-2 дня їх застосування і, в разі відсутності клінічного ефекту, лікар може вирішувати питання про заміну антибактеріального препарату на інший.
При своєчасній діагностиці та адекватному лікуванні запалення найчастіше закінчується повним одужанням. Однак бувають випадки, коли у хворого відсутня позитивна динаміка, так як розвиваються ускладнення пневмонії. До легеневих ускладнень відносять набряк легень, обструктивний синдром, абсцес, гангрена легені, гостра дихальна недостатність, ексудативний плеврит. Серед позалегеневих ускладнень пневмонії часто розвиваються гостра серцево-легенева недостатність, ендокардит, міокардит, менінгіт і менінгоенцефаліт, гломерулонефрит, інфекційно-токсичний шок, анемія і т. д.
Заходи попередження розвитку пневмонії у дорослих полягають у виключенні фактора переохолодження, загартовування, санації хронічних вогнищ інфекції в носоглотці, припинення паління і зловживання алкоголем.
У профілактиці пневмоній у дітей велике значення має своєчасна імунізація проти Hib-інфекції (гемофільна паличка), пневмокока, кору і коклюшу; грудне вигодовування протягом перших 6-ти місяців життя дитини та її адекватне і повноцінне харчування в подальшому; систематичне загартовування дитячого організму; недопущення дітей в приміщення або місця де палять.
У м. Харкові спеціалізована медична допомога дорослому населенню при пневмонії надається в пульмонологічному відділенні КНП «Міська клінічна лікарня №13» Харківської міської ради розташованому за адресою пр. Гагаріна 137-г (к.т.725-07-00); допомога дитячому населенню надається в пульмонологічному відділенні КЗОЗ «Харківська обласна дитяча клінічна лікарня №1», розташованому за адресою м.Харків, вул.Клочківська, 337а (телефон 725-10-80).
КЗОЗ «Харківський міський центр здоров’я»