Щорічно 31 травня Всесвітня організація охорони здоров’я проводить Всесвітній день без тютюну, який в цьому році проходитиме під гаслом «Нам потрібна їжа, а не тютюн».

Така тема кампанії обрана з наступних міркувань:

• у світі наростає глобальна продовольча криза, що посилюється зміною клімату, наслідками пандемії COVID-19, а також війною в Україні, що призводить до зростання цін на продукти харчування;
• щороку у світі близько 3,5 млн га землі відводять для вирощування тютюну, а близько 200 000 га лісу на рік вирубується для освоєння нових плантацій;
• порівняно з іншими видами сільськогосподарської діяльності, вирощування тютюну потребує більш інтенсивного використання пестицидів та добрив, які сприяють деградації ґрунту і унеможливлює подальше його використання.

Виходячи з вищенаведеного, метою кампанії Всесвітнього дня без тютюну 2023 року є взаємодія з фермерами, які займаються вирощуванням тютюну, щодо їх заохочення та підтримки займатися альтернативними сільськогосподарськими культурами. Також зусилля кампанії буде спрямовано на те, щоб викрити спроби тютюнової промисловості у перешкоджанні заміни вирощування тютюну на стійкі сільськогосподарські культури.

У сучасному суспільстві паління залишається поширеною звичкою серед різних груп населення, в тому числі серед жінок, підлітків і навіть дітей. За даними ВООЗ, у світі від захворювань, пов’язаних з палінням тютюну кожні 6 секунд помирає одна людина, а щорічно з цієї причини вмирають близько 5 мільйонів чоловік.

До найбільш поширених негативних наслідків тютюнопаління для здоров’я людини відносять:

– Рак легенів. Тютюнопаління підвищує ризик розвитку раку легенів в 20 разів у порівнянні з тими, хто не палить. У свою чергу, внаслідок відсутності симптомів та складності лікування на пізніх стадіях захворювання, від раку легенів помирає більше людей, ніж від будь-якого іншого виду раку. Ризик захворювання тим вище, чим більше стаж паління, чим більше сигарет палять за день, чим більша кількість диму, що вдихається, а також чим вищий вміст смол і нікотину в сигаретах.

– Хронічні захворювання легенів. Паління тютюну є провідною причиною хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) – хвороби, для якої характерно прогресуюче ушкодження тканин легенів, звуження дихальних шляхів, що призводить до дихальної недостатності. Захворювання спровоковано аномальної запальної реакцією тканини легенів на подразнення шкідливими часточками або газами, перш за все (до 80 % випадків) — тютюновим димом. Ризик розвитку ХОЗЛ особливо високий серед осіб, які починають палити в молодому віці, оскільки тютюновий дим значно уповільнює розвиток легенів.

Крім того, тютюн сприяє тяжкому перебігу астми, яка обмежує активність людини і є причиною втрати працездатності.

– Паління є головним фактором ризику розвитку серцево-судинних захворювань. Курці страждають від ішемічної хвороби серця та цереброваскулярного інсульту в 2-4 рази частіше, ніж люди, що не палять. Навіть ті, хто є пасивними курцями, мають підвищену ймовірність розвитку серцево-судинних захворювань на 25-30%.

– Вплив на репродуктивне здоров’я. Паління пов’язують зі зниженням фертильності, тому жінки, що палять можуть зазнавати труднощів при спробах завагітніти або страждати від безпліддя. Крім того, є ймовірність, що паління серед жінок репродуктивного віку пов’язано зі зростанням кількості позаматкових вагітностей, оскільки тканини фалопієвих труб уразливі до впливу компонентів тютюнового диму.

У немовлят, які зазнали внутрішньоутробного впливу токсинів тютюнового диму в результаті куріння матері або її контакту з вторинним тютюновим димом, частіше спостерігається зниження маси тіла при народженні. Після народження такі діти нерідко відстають у фізичному і розумовому розвитку.

Діти молодшого віку, які піддаються впливу вторинного тютюнового диму, мають високий ризик виникнення і загострення астми, а також часті інфекції нижніх дихальних шляхів.

– Туберкульоз. Мікобактерії туберкульозу, потрапляючи на пошкоджену слизову бронхів, знаходяться в сприятливому середовищі для розмноження і розвитку захворювання. Курці, як правило, не помічають симптомів хвороби, таких як тривалий кашель, вважаючи, що це наслідок тютюнопаління. Активна форма туберкульозу, ускладнена згубним впливом паління на стан легенів, значно підвищує ризик інвалідності і смерті від дихальної недостатності.

Останнім часом, в якості альтернативи традиційним сигаретам широку популярність набувають системи електричного нагрівання тютюновмісних виробів (ІQOS,  Ploom, glo і PAX). Це пристрої, в яких тютюн нагрівається, а не горить, тому, як зазначають виробники, утворюється аерозоль, що містить нікотин та мінімальну кількість шкідливих домішок типу смол та чадного газу.

Незважаючи на заяви виробників про зниження ризику виникнення негативних наслідків від паління, поки немає жодних доказів того, що такі вироби є менш шкідливими порівняно з традиційними тютюновими виробами. Незалежна оцінка тютюнових стіків для приладів електричного нагрівання показала, що в аерозолях від таких стіків концентрація більш ніж 20 небезпечних і потенційно небезпечних хімічних речовин значно перевищує їх концентрацію у стандартному тютюновому димі.

Всесвітня організація охорони здоров’я констатує, що паління навіть тих тютюнових виробів, які нібито містять меншу кількість шкідливих речовин не є безпечними для здоров’я, так як, віддалені наслідки впливу на організм деяких речовин поки що невідомі, крім того, містять нікотин, що викликає сильну фізичну залежність.

В м. Харкові кваліфіковану допомогу з питання лікування нікотинової залежності можна отримати в КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня», за адресою: м. Харків, вул.  Академіка Павлова, 46.

Джерело: КЗОЗ «Харківський міський інформаційно-аналітичний центр медичної статистики»