Якщо вам складно змусити себе щось робити, навіть речі, які раніше приносили задоволення, і при цьому ви відчуваєте тривогу або пригнічення — це сигнал, що треба зробити паузу й прислухатися до своїх потреб.

Бери із собою на сімейне застілля чи поїздку додому готові відповіді на незручні запитання

 Якщо після травматичного досвіду людина не лише повертається спогадами до пережитого, а й відчуває сором, провину, недовіру до інших або думку «зі мною щось не так» — це може бути комплексний посттравматичний розлад (КПТСР).

Бажання бути в курсі подій, особливо під час війни, цілком природне й необхідне. Але нескінченне прогортування стрічки новин в телефоні (думскролінг), що супроводжується негативними емоціями (страхом, обуренням, сумом, відчуттям безсилля тощо), може зашкодити ментальному здоров’ю.

«Жінка, 47 років. Рік скаржилася на хронічну втому, безсоння і постійні болі в шлунку. Шукала соматичну причину, але аналізи та УЗД патології не виявили. На першій консультації провели тестування, яке показало 16 балів, це – помірно-тяжка депресія.

Соцмережі давно стали частиною нашого щоденного життя — простором для спілкування, новин і підтримки. Водночас постійний потік інформації, особливо в умовах війни, може емоційно виснажувати, посилювати тривожність і створювати відчуття постійної напруги.

Ми часто забуваємо, що жити під час війни та невизначеності — це вже величезна робота, яка потребує неабияких зусиль.

Вчасне тестування, регулярний медичний нагляд і безперервне лікування дозволяють людям з ВІЛ жити повноцінним життям, працювати, планувати майбутнє та народжувати здорових дітей.

Чи помічали ви за собою, що часто прокручуєте в голові катастрофічні сценарії перед важливою зустріччю, шукаєте приховані сенси у відповіді «ОК» від близької людини або прокидаєтеся з думкою: «Я знову все зіпсую»? Негативні думки можуть впливати на настрій і рішення, які ми приймаємо.