Щороку 8 липня в усьому світі відзначається Всесвітній день боротьби з алергією, який був заснований в 2005 році за рішенням Всесвітньої організації по алергії та Всесвітньої організації по імунопатологіі з метою привернення уваги широкої громадськості до проблеми алергії, важливості і необхідності дотримання профілактичних та лікувально-діагностичних заходів .

Алергія є не тільки медичною, але й актуальною соціальною проблемою в зв’язку з тим, що населення недостатньо інформовано щодо симптомів і способів лікування, що призводить до переходу різних форм алергії в хронічний перебіг і до серйозних ускладнень. ВООЗ оголосила алергію хворобою XXI століття, яка за поширеністю займає четверте місце в світі, поступаючись серцево-судинним захворюванням, новоутворенням і травмам.

За статистикою в м.Харкові в 2018 р. вперше виявлено хворих:

– атопічним дерматитом – 101 випадок серед дорослого населення (в 2017 р. за аналогічний період 40 випадків), 29 підлітків у віці 15-18 років (в 2017 р. – 19) і 178 дітей до 14 років (в 2017 р. – 278 );

– на бронхіальну астму – 185 випадків серед дорослого населення (в 2017 р. за аналогічний період 233 випадки), 5 підлітків (в 2017 р. – 3) і 268 дітей (у 2017 р. – 77);

– алергічним ринітом – 645 випадків серед дорослого населення (в 2017 р. за аналогічний період 646 випадків), 36 підлітків (в 2017 р. – 21) і 130 дітей (у 2017 р. – 265).

  Алергія – це підвищена чутливість організму до повторного впливу деяких факторів зовнішнього середовища (алергенів): хімічних речовин, мікроорганізмів і продуктів їх життєдіяльності, харчових продуктів і т. д., що потрапляють до організму людини ззовні (екзоалергени), або утворюються всередині тканин організму при їх пошкодженні (ендоалергени), сприймаються імунною системою як чужорідні, хоча найчастіше є абсолютно нешкідливими для організму речовинами.

У більшості випадків розвиток алергічних реакцій організму провокують такі речовини: пил і кліщі домашнього пилу; пилок рослин; цвілеві гриби; чужорідні білки; лікарські препарати (пеніциліни, сульфаніламіди, саліцилати, місцеві анестетики); харчові продукти (горіхи, кунжут, морепродукти, яйця, бобові, молоко, злаки, цитрусові, мед); бджолина/осина отрута, тваринні продукти (частинки шкіри, шерсть, продукти життєдіяльності тварин); продукти хімічної промисловості (пральний порошок, рідини для миття посуду та ін.), фізичні фактори (тепло, холод, вітер).

Провідними причинами виникнення імунних відповідей на вплив алергенів є:

1. Спадковий фактор. Генетична схильність лежить в основі приблизно половини всіх випадків розвитку алергії. У батьків, які страждають на алергію, з імовірністю майже в 70% народжуються діти з алергічною реакцією.
2. Часті інфекційні захворювання, якщо вони спостерігаються в ранньому віці.
3. Функціональні порушення шлунково-кишкової, нервової, ендокринної систем.
4. Екологічні фактори – постійний вплив численних і різноманітних хімічних речовин, агресивних аерозолів, електромагнітного випромінювання.
5. Стерильні побутові умови проживання. Існує теорія впливу гігієни, згідно з якою надмірне дотримання санітарно-гігієнічних норм призводить до того, що в дитячому віці імунна система людини недостатньо «завантажена», і в результаті цього починає боротися навіть з нешкідливими речовинами.
6. Куріння. У сім’ях, де палить хоча б одна людина, діти в п’ять разів частіше страждають на алергію, цей фактор сприяє розвитку бронхіальної астми.

Імунною відповіддю на дію подразників є алергічні реакції загального або локального характеру в залежності від типу алергену і шляхів проникнення в організм (через дихальні шляхи, шкіру, травну систему). Більшість алергічних реакцій мають місцевий характер (в області контакту з алергеном), для яких характерно: чхання (часте); кашель, стискання в грудях, відчуття нестачі повітря, утруднене дихання або задишка; свербіж і рясне виділення рідкого секрету з носа; свербіж в області очей, сльозотеча, почервоніння очей і набряклість вік; свербіж шкіри, почервоніння, лущення шкіри, шкірні висипання; оніміння язика. Може також спостерігатися набряк губ, язика, обличчя, шиї; нудота, блювота, діарея.

У 80% випадків алергія проявляється у вигляді гострих реакцій, в 20% алергічні захворювання набувають хронічного перебігу – протікають із загостреннями та ремісіями різної тривалості (бронхіальна астма, алергічний риніт, атопічний дерматит). Найнебезпечнішою формою хронічної алергії є бронхіальна астма.

У деяких випадках алергія може привести до виникнення загрозливих для життя алергічних реакцій – набряку Квінке або анафілактичного шоку:

– Набряк Квінке. Характеризується набряками в області обличчя і шиї, що наростають протягом кількох годин. При генералізованому поширенні запалення переходить на слизові та спричинює набряк язика, неба і гортані, що може привести до задухи. У важких випадках можливий набряк головного мозку.

– Анафілактичний шок – стан людини, що загрожує життю. Дана алергічна реакція розвивається гостро, з порушенням гемодинаміки, недостатністю кровообігу і гіпоксією у всіх життєво важливих органах. Шкірні покриви стають блідими, покриваються холодним, липким потом, відзначається утруднення ковтання і мови, запаморочення, втрата свідомості.

 Профілактика алергії заснована на запобіганні контакту з алергеном:

– У період бурхливого цвітіння трав і дерев виходьте на вулицю якомога рідше, виключіть поїздки на природу і пікніки. Сануйте носові ходи сольовими розчинами, які очистять слизову від алергенів.

– Зведіть до мінімуму контакт з побутовими алергенами: приберіть «речі-пилозбірники» – килими, м’які іграшки, об’ємні штори і т.д.; використовуйте спеціальні захисні чохли для матраців, подушок і ковдр; замініть пір’яні подушки на синтетичні (гіпоалергенні); не рідше  1 разу на тиждень проводьте вологе прибирання.

– Дотримуйтеся збалансованого харчування з обмеженням вживання продуктів, які є алергенами.

– Не заводьте домашніх тварин. У деяких випадках навіть корм для рибок є сильним алергеном.

– Відмовтеся від куріння!

При підозрі на алергію слід в обов’язковому порядку звернутися за кваліфікованою медичною допомогою до лікаря-алерголога!

У м. Харкові на базі алергологічного відділення КЗОЗ «Харківська міська клінічна лікарня №27» (вул. Пушкінська, 41, телефон 725-57-90) надається стаціонарна і ургентна допомога дорослому населенню; допомога дитячому населенню надається в обласному дитячому алергологічному центрі при КЗОЗ «Обласна дитяча клінічна лікарня №1» (вул. Клочківська, 337а, телефон 725-10-16).

КЗОЗ «Харківський міський центр здоров’я»