Так сформульовано девіз Всесвітнього дня психічного здоров’я, який відзначається 10 жовтня. Спеціалізовані медичні установи Харкова надають допомогу пацієнтам, що мають проблеми з психічним здоров’ям. Але не менш важливе значення має його профілактика. У відділенні відновного лікування КУОЗ “Харківська міська поліклініка №8” працює лікар-психотерапевт, до послуг пацієнтів – широкий спектр оздоровчих процедур, які сприяють загальному оздоровленню. Скористайтеся можливістю пройти курс оздоровчих процедур, проявіть турботу про себе і своє здоров’я.

Всесвітній день психічного здоров’я покликаний притягнути увагу світової спільноти до проблем збереження і зміцнення психічного здоров’я з метою запобігання розвитку психічних захворювань та їх тяжких наслідків, що несуть загрозу здоров’ю і життю людини. В інформаційному матеріалі, підготовленому фахівцями КЗОЗ “Харківський міський центр здоров’я”, детально висвітлена ця актуальна тема.

За визначенням ВООЗ, психічне здоров’я – це стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб, при якому кожна людина може реалізувати свій власний потенціал, справлятися зі звичайними життєвими стресами, продуктивно і плідно працювати.

Рівень психічного здоров’я людини в даний момент часу визначається численними соціальними, політичними, економічними, психологічними і біологічними факторами. На психічне здоров’я впливають швидкі соціальні зміни, стресові умови на роботі, гендерна дискримінація, ризик насильства, соціальне відчуження, нездоровий спосіб життя і соматичні захворювання. Крім того, існують також особливі психологічні та особистісні чинники, через які люди стають уразливими перед психічними розладами.

Професійна діяльність – найважливіша сфера людського життя, а професійна ідентичність практично повсюдно виступає як основа особистісної ідентичності, визначаючи тим самим всю ієрархію потреб і духовних смислів кожної конкретної людини і всього суспільства. У зв’язку з цим, професійний статус особистості, рівень професійної компетентності і працездатності у значній мірі впливають як на об’єктивну оцінку соціальної значущості кожного з людей, так і на самооцінку. Тому, чим більше розвинене суспільство і, відповідно, чим вищий у ньому рівень розвитку виробництва, тим більше уваги приділяється такому фактору, як психічне здоров’я.

В останні роки все більше працівників піддаються впливу психосоціальних ризиків, що виникають через зміни в організації праці і в трудових відносинах, ненадійні умови зайнятості та посилення напруженості сучасного трудового життя. Внаслідок цього стає все важче досягати гармонійного і сприятливого для здоров’я балансу між роботою і сімейним життям. Психосоціальні ризики прямо пов’язані з тим, як організовується робота і визначається її обсяг, і можуть призводити до таких наслідків, як виробничий стрес, почуття неспокою і тривоги, депресія та інші порушення психічного здоров’я.

Слід зазначити, що в сучасному світі мають місце такі факти:

– 10% працюючого населення взяли відпустку через депресію;

– 50% людей з депресією не отримують лікування;

– до 94% населення мають досвід переживання порушення когнітивних функцій на робочому місці (зниження пам’яті, розумової працездатності, порушення інших когнітивних процесів в порівнянні з персональної нормою).

Національні статистичні дані кількох країн вказують, що безліч людей залишають роботу через проблеми з психікою. Тому, в даний час існує зростаючий інтерес серед представників бізнесу до моніторингу психічного здоров’я та психологічного стану працівників і необхідності проведення систематичного тестування персоналу для виявлення психологічних проблем і психічних відхилень.

Для підтримки “багатогранного” здоров’я на класичному для XXI століття робочому місці в умовах гіподинамії і психологічного стресу необхідна підтримка нормального стану як фізичного так і психічного здоров’я.

1. Фізичне здоров’я:

– фізична активність – ранкова зарядка, загартовування, фізичні вправи протягом робочого дня, групові ігри, прогулянки на свіжому повітрі і т.д. Такі види діяльності додають бадьорості, відновлюють працездатність;

– оптимальний режим розумової та трудової діяльності, повноцінний і своєчасний відпочинок, відхід до сну повинен бути в один і той же час (тривалість здорового сну 7-9 годин на добу);

– раціональне збалансоване харчування, яке повинно бути помірним, відповідним фізіологічним особливостям конкретної людини: з їжею в організм повинна поступати достатня, але не надмірне, кількість білків, вуглеводів, жирів, мікроелементів, вітамінів і мінеральних речовин в правильних пропорціях;

– свіже повітря – провітрюйте робоче приміщення не менше 2 -3 раз за робочу зміну. Бажано помірно озеленити робоче місце рослинами, адже вони поглинають зайвий рівень вуглекислого газу і збагачують навколишнє повітря киснем.

– відмова від шкідливих звичок – тютюнопаління та вживання алкогольних напоїв.

2. Психічне здоров’я:

– вміння контролювати свої емоції, справлятися зі складними ситуаціями і протистояти стресовим навантаженням, бути оптимістично налаштованим;

– формування філософського підходу до подій, здатність встановлювати дійсно значимі, конструктивні життєві цілі і прагнути до них (сім’я, діти, волонтерський рух, допомога оточуючим);

– кожна година роботи повинна супроводжуватися 5-хвилинною перервою. Виключіть всі навколишні подразники, закрийте очі і вуха. Постарайтеся протягом 30 секунд не думати зовсім ні про що. Повторіть вправу 3 рази з перервою в 10 секунд. Дана вправа перезавантажує мозкову діяльність, сприяє в подальшому успішно сконцентруватися на роботі.

– порядок на робочому місці. “Порядок зовні – порядок всередині”. При організованому місці виникає порядок в думках і в справах.

У разі виникнення проблем з психічним здоров’ям важливо, щоб психологічна і психіатрична допомога надавалася фахівцями психологами, психіатрами, психотерапевтами.

У м. Харкові висококваліфікована медична допомого допомога надається в            КЗОЗ «Харківський міський психоневрологічний диспансер №3», розташованому за адресою: м Харків, вул. Алчевських, 32 (контактний телефон 725-09-91).